1. Опір провідника
Опір провідника залежить від:
довжини провідника
площі поперечного перерізу провідника
роду речовини
Проведемо дослід
В електричне коло вмикатимемо по черзі провідники, які виготовлені з однакового матеріалу, мають однаковий поперечний розріз, але різні довжини. Силу струму вимірюватимемо амперметром.
Опір провідника прямо пропорційний його довжині:
R~l
Тобто, у довшому провіднику частинки, що рухаються напрямлено, зазнають на своєму шляху більшої протидії.
Проведемо дослід
Вмикатимемо в електричне коло по черзі провідники, які виготовлені з однакового матеріалу, однакової довжини, але мають різні поперечні перерізи.
Опір провідника обернено пропорційний площі його поперечного перерізу:
R~1/S
Збільшення товщини провідника рівнозначне «розширенню русла», яким рухаються заряди, тому й опір провідника зменшується.
Проведемо дослід
Тепер в електричне коло будемо по черзі вмикати провідники однакової довжини та площею поперечного перерізу, але виготовлені з різних речовин.
Опір провідника залежить від речовини, з якої цей провідник виготовлений.
Це пояснюється тим, що провідники з різних металів мають різні кристалічні структури, отже, гальмівна дія зіткнень йонів і вільних електронів виявляється різною.
Підсумовуючи результати дослідів, можна записати формулу:
R=ρl/S
R – опір провідника;
l – довжина провідника;
S – площа поперечного перерізу провідника;
ρ – питомий опір речовини.
2. Питомий опір провідника
Питомий опір речовини – це фізична величина, яка характеризує електричні властивості даної речовини й чисельно дорівнює опору виготовленого з неї провідника завдовжки 1 м і площею поперечного перерізу 1 м2.
R=ρl/S => ρ =RS/l
Одиниця питомого опору в СІ – ом-метр:
=1Ом∙м2/м=1 Ом∙м
Зручніше виражати площу поперечного перерізу провідника у квадратних міліметрах. Тоді одиницею питомого опору буде:
1Ом∙мм2/м=1∙10-6 Ом∙м
Питомі опори речовин визначають дослідним шляхом і заносять у таблиці (див. табл. 7 Додатка). Значення питомого опору істотно залежить від температури речовини, тому в таблицях обов’язково зазначають температуру, за якої справджуються подані значення.
3. Реостат
Реостат – це пристрій зі змінним опором, призначений для регулювання сили струму в електричному колі.
Будова двоконтактного повзункового реостату:
1, 6 – клеми;
2 – керамічний циліндр;
3 – металевий дріт (обмотка);
4 – повзунок;
5 – металевий стрижень;
– умовне позначення на схемах
Принцип дії повзункового реостата ґрунтується на залежності опору провідника від його довжини. Пересуваючи повзунок уздовж обмотки, плавно збільшують або зменшують довжину ділянки, в якій проходить струм. У результаті опір реостата так само плавно збільшується або зменшується, а це, згідно із законом Ома, приводить до плавної зміни сили струму (настроюють гучність звуку радіоприймача, регулюють яскравість світіння лампи)
Важільні (секційні) реостати
Опір важільних реостатів змінюється стрибками, відповідно стрибками змінюється й сила струму. Важільні реостати застосовують для вмикання і вимикання електродвигунів.
Немає коментарів:
Дописати коментар